Фізична карта

Матеріал з MOIPPO
Перейти до: навігація, пошук

Крайні точки області:

  • на півночі - 31°03'15" сх.д., 48°13'55" пн.ш.;
  • на півдні - 31°46'30" сх.д., 46°22'10" пн.ш.;
  • на заході - 30°12'30" сх.д., 48°04'00" пн.ш.;
  • на сході - 33°11'10" сх.д., 47°14'20" пн.ш.

Протяжність області із заходу на схід становить 204 км, із півночі на південь -194 км. Найвища точка області — 247 м.

Поверхня Миколаївщини являє собою рівнину, полого нахилену у південному напрямі. Більшу її частину займає Причорноморська низовина. На півночі знаходяться відроги Подільської височини (правобережжя Південного Бугу) та Придніпровської височини (лівобережжя Південного Бугу). Схили височин густо розчленовані ярами, балками та річковими долинами. Узбережжя Чорного моря порізане лиманами. На території області налічується 85 річок завдовжки понад 10 км кожна, які належать до басейнів Південного Бугу та Дніпра. Найбільші річки: Південний Буг (довжина в межах області становить 257 км) з притоками Інгулом (179 км), Чичиклією (Н6 км), Кодимою (59 км), Синюхою (24 км); Інгулець (96 км) з притокою Висунь (195 км), які належать до басейну Дніпра. Глибоко в суходіл вдаються Дніпровсько-Бузький (63 км), Тилігульський (60 км) та Березанський (26 км) лимани. В області налічується 18 озер загальною площею 11.6 км2, 46 водосховищ і 933 ставка. Площі, зайняті водними об'єктами, складають 150,5 тис. га (6,1% території області). Область недостатньо забезпечена мінерально-сировинними ресурсами. Промислове значення мають будівельні матеріали: граніти, що відзначаються широкою гамою кольорів і високими декоративними якостями, кварцові піски, вапняки, глини. Виявлено джерела мінеральних вод.